Голова Державної служби фінансового моніторингу України Ігор Борисович Черкаський представив публічний звіт за 2019 рік

До Вашої уваги презентую підсумки діяльності Держфінмоніторингу за 2019 рік.

Повний Звіт Державної служби фінансового моніторингу України за 2019 рік розміщено на офіційному вебсайті Держфінмоніторингу (https://fiu.gov.ua) за посиланням - «2019 рік» .

Насамперед Звіт містить інформацію про основні аспекти нормативно-правового забезпечення діяльності Служби, її організаційну структури, кадрову роботу, фінансове забезпечення та головні результати щодо виконання функції Держфінмоніторингу в частині виявлення та блокування активів, які одержані злочинним шляхом чи пов’язані з фінансуванням тероризму.

Важливим результатом у 2019 році стало представлення першого Звіту про прогрес України за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL, що відбулось у рамках проведення 58 пленарного засідання Комітету MONEYVAL (м. Страсбург, Франція).

Затвердження цього звіту ще раз підтвердило схвалення міжнародною спільнотою кроків, що здійснює наша держава у сфері підвищення ефективності національної системи фінансового моніторингу.

Другою ключовою подією у 2019 році стало прийняття у грудні цього року Верховною Радою України Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який був розроблений за участю Держфінмоніторингу з метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та частково норм Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази», а також частково норм п’ятої Директиви (ЄС) 2018/843.

Наступною важливою подією у 2019 році стало представлення грудні Звіту з проведення другої Національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.

Так, за результатами другої НОР виявлено 11 загроз системи ПВК/ФТ, та ідентифіковано 24 ризики відмивання коштів та фінансування тероризму, із них з високим рівнем – 6 ризиків, з середнім рівнем – 16, з низьким рівнем – 2.

Варто також зупинитися на питанні співпраці між Держфінмоніторингом та підзвітними суб’єктами, відзначивши, що кількість повідомлень від усіх підзвітних суб’єктів протягом останніх п’яти років зросла з 4 мільйона до понад 11 мільйонів.

Відзначу також проведену роботу підрозділу фінансової розвідки України в частині узагальнення типологічних досліджень. Зокрема, у звітному році Служба оприлюднила типологічне дослідження: «Відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб’єктів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів», що спрямовано на вивчення питання відмивання кримінальних доходів, пов’язаних з розкраданням та нецільовим використанням бюджетних коштів. Це надзвичайно актуальна та чутлива тема, яку Держфінмоніторинг продовжує розвивати і в цьому році.

Зупинюсь на роботі з підвищення ефективності взаємодії з правоохоронними та розвідувальними органами, до яких Держфінмоніторинг направляє відповідні узагальнені матеріали.

Так, у 2019 році до правоохоронних органів направлено 893 матеріали. У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів, та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 92,2 млрд гривень.

В цілому з березня 2014 по грудень 2019 року до правоохоронних органів було надіслано 4492 узагальнених матеріали.

Наступним важливим аспектом діяльності Держфінмоніторингу стало питання забезпечення координації учасників системи фінансового моніторингу.

Така координація, що ґрунтується на виконанні Стратегії розвитку системи фінансового моніторингу до 2020 року, відбувається як на інформаційному рівні, завдяки Єдиній державній інформаційній системі, так і шляхом діяльності Урядової Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також співпраці з професійними об’єднаннями суб’єктів первинного фінансового моніторингу та громадськістю.

Підкреслю, що у 2019 році продовжувалась модернізація ІТ системи Держфінмоніторингу. Зокрема у звітному році здійснено підключення інформаційної системи фінансового моніторингу до Системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», розроблені та введені в дослідну експлуатацію програмні засоби та обробки запитів/відповідей до державних електронних інформаційних ресурсів державних органів підключених до «Трембіти».

Водночас, команда, яка була сформована за лідерством Держфінмоніторингу, з ідеєю «Механізм перевірки кінцевих бенефіціарних власників (КБВ)» під назвою «ДО100%ВІРНО» стала переможцем та отримала премію «Найбільш інноваційне рішення» за підсумками пілотної Програми «Лабораторія проєктів для імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС».

Не омину увагою такий важливий елемент роботи як  методична допомога та співпраця з суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Відмічу, що на базі Державного закладу післядипломної освіти «Академія фінансового моніторингу», що знаходиться у сфері управління Служби, лише у 2019 році пройшли навчання понад 2000 фахівців державного та приватного секторів.

Також, Держфінмоніторингом підготовлено й оприлюднено аналітичний огляд на тему «Використання неприбуткових організацій в незаконних цілях».

Разом з тим, відзначу значний обсяг роботи Держфінмоніторингу на міжнародному рівні. Служба співпрацює з багатьма міжнародними організаціями, зокрема з FATF, MONEYVAL, Егмонтською групою підрозділів фінансових розвідок та іншими. Наразі Держфінмоніторингом укладено 79 Меморандумів про взаєморозуміння з іноземними підрозділами фінансових розвідок. У 2019 році Служба здійснювала активний обмін фінансовою інформацією з іноземними підрозділами фінансових розвідок.

На завершення поінформую про плани на майбутнє в роботі Держфінмоніторингу. Так, важливим напрямком роботи буде продовження співпраці з комітетом MONEYVAL в рамках здійснення координаційних заходів з підготовки та представлення Другого Звіту про прогрес, що планується під час проведення 60-го Пленарного засідання Комітету MONEYVAL, а також імплементація норм оновленого Базового Закону.

Головним пріоритетом буде проведення стратегічного аналізу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, інші фінансові операції або інформації, що може бути пов’язана з підозрою у відмиванні коштів та фінансуванні тероризму та співпраця з правоохоронними органами.

Ми будемо продовжувати покращувати інформаційну взаємодію з усіма учасниками національної системи фінансового моніторингу. Зокрема, у цьому році додатково до оновленого вебпорталу Держфінмоніторингу буде запущено електронний кабінет, який буде забезпечувати електронну взаємодію Держфінмоніторингу з суб’єктами первинного фінансового моніторингу та державними регуляторами, а також правоохоронними та іншими державними органами.

Зазначу, що Держфінмоніторинг, як координуючий орган системи фінансового моніторингу, з метою досягнення ефективних результатів у своїй роботі, залишатиметься відкритою та забезпечить конструктивну співпрацю із державними регуляторами, правоохоронними органами, суб’єктами первинного фінансового моніторингу та особливо інститутами громадянського суспільства.

Висловлюю подяку кожному працівнику Служби за внесок у досягнуті результати та усім, хто своєю наполегливою працею допомагає Держфінмоніторингу у реалізації державної політики з питань фінансового моніторингу.