Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 2016-03-12
Аналіз регуляторного впливу
проекту наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення»
1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
У зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VIІ (далі - Закон) передбачено приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону, суб’єкт первинного фінансового моніторингу під час здійснення ідентифікації клієнтів, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, зобов’язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму є Міністерство фінансів України.
Проте наразі, відповідні Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму затверджені наказом Державного комітету фінансового моніторингу України від 03.08.2010 № 126 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2010 за № 909/18204.
Крім того, абзацами першим та другим частини першої статті 16 Закону визначено, що фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на критеріях ризиків, визначених самостійно суб’єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Враховуючи викладене, та з метою забезпечення реалізації вимог частини третьої статті 6, статті 11, абзаців першого та другого частини першої статті 16 Закону, а також удосконалення критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму Держфінмоніторингом, відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну службу фінансового моніторингу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 455, розроблено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення» (далі – проект наказу).
Проект наказу внесений Держфінмоніторингом на розгляд Міністра фінансів України відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, оскільки Мінфін здійснює нормативно-правове регулювання у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
2. Цілі державного регулювання
Проект наказу розроблено з метою забезпечення виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону в частині проведення оцінки та управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також виявлення фінансових операцій, що мають ризик та можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону. Як результат це сприятиме зменшенню ризику використання суб’єктів первинного фінансового моніторингу з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Основними цілями його прийняття є:
запобігання виникненню передумов для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
забезпечення удосконалення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;
мінімізація ризиків використання фінансової системи України з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
3. Альтернативні способи досягнення цілей
При розробці проекту наказу розглядалися такі альтернативні способи досягнення визначених цілей:
1. Внести зміни до існуючих регуляторних актів.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, який здійснює нормативно-правове регулювання у зазначеній сфері.
Запровадження такої альтернативи вважаємо недоцільним, оскільки вирішення проблемних питань, визначених в розділі першому цього Аналізу регуляторного впливу, можливе лише шляхом видання наказу Міністерства фінансів України.
2. Обраний спосіб.
Оптимальним способом досягнення визначених цілей, обраним Міністерством фінансів України, є видання наказу «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
Таким чином, обраний спосіб є прийнятним і єдиним для вирішення проблемного питання.
4. Механізм, за допомогою якого пропонується розв’язати проблему
Проектом наказу передбачається затвердити Критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Крім того, проектом наказу передбачається визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 03.08.2010 № 126 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.10.2010 за № 909/18204.
У разі прийняття проекту наказу його дія пошириться на суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 та статті 11 Закону суб’єкти первинного фінансового моніторингу забезпечують у своїй діяльності управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Оцінювання ризиків клієнтів суб’єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Проект наказу передбачає розширення переліку критеріїв ризику за типом клієнта і видом товарів та послуг, пов’язаних із кіберзлочинністю, електронним шахрайством та іншими видами послуг, крім того визначає фінансові операції, що мають ризик та підлягатимуть внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону.
Таким чином, ступінь ефективності основних пріоритетів і способів досягнення цілей державного регулювання оцінюється як високий.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Негативний вплив зовнішніх факторів на дію цього регуляторного акта відсутній.
Впровадження наказу надасть можливість суб’єктам первинного фінансового моніторингу проводити оцінку ризику використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а саме: аналізувати наявні відомості про своїх клієнтів та їх діяльність, класифікувати клієнтів за визначеними у проекті наказу рівнями ризику, застосовувати в залежності від встановленого рівня ризику заходи управління ризиками, виявляти фінансові операції, що мають ризик та можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону.
Впровадження наказу не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.
Суб’єктам первинного фінансового моніторингу знадобиться певний час для приведення своїх внутрішніх документів у відповідність із вимогами цього регуляторного акта. Проте це компенсується чіткою організацією заходів, спрямованих на виконання суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Закону. Крім того, впровадження норм проекту наказу спростить практичне застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу заходів із здійснення фінансового моніторингу та зменшить ризики для суб’єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
6. Очікувані результати прийняття акта
Прийняття наказу надасть можливість суб’єктам первинного фінансового моніторингу проводити оцінку ризику використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а саме: аналізувати наявні відомості про своїх клієнтів та їх діяльність, класифікувати клієнтів за визначеними у проекті наказу рівнями ризику, застосовувати в залежності від встановленого рівня ризику заходи управління ризиками, виявляти фінансові операції, що мають ризик та можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу відповідно до статті 16 Закону.
Аналіз вигод та витрат очікуваних результатів
прийняття регуляторного акта
|
Об’єкт впливу
|
Витрати
|
Вигоди
|
|
Держава
|
Немає.
|
- підвищується здатність фінансової системи України протистояти відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
- компетентні органи у сфері фінансового моніторингу отримають більш широкий спектр інформації про можливі випадки відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
|
|
Громадяни
|
Дія акта не поширюється.
|
Дія акта не поширюється
|
|
Суб’єкти господарювання
|
Додаткових витрат не потребує.
Суб’єктам первинного фінансового моніторингу знадобиться певний час для приведення своїх внутрішніх документів у відповідність до вимог даного регуляторного акту.
|
- надається змога суб’єктам первинного фінансового моніторингу вдосконалити внутрішні процедури оцінки ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
- зменшить ризики для суб’єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
|
7. Обґрунтування строку дії акта
Обмежень строку дії регуляторного акта немає, оскільки строк дії Закону, на виконання якого розроблено цей регуляторний акт, не обмежений у часі.
8. Показники результативності акта
Ефективність запропонованого регуляторного акта буде оцінюватися за такими показниками:
- розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта;
- кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта;
- кількість повідомлень від суб’єктів первинного фінансового моніторингу про фінансові операції, які мають ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;
- кількість повідомлень від суб’єктів первинного фінансового моніторингу про фінансові операції, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу та мають ознаку, визначену пунктом 17 частини першої статті 15 Закону;
- час, що витрачатиметься суб’єктами господарювання, пов’язаними з виконанням вимог акта;
- рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності акта
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись шляхом аналізу статистичних даних.
Для визначення результативності даного регуляторного акта буде здійснюватись базове, повторне та періодичні відстеження.
Базове відстеження буде проведене через 1 рік після набрання чинності цього регуляторного акта.
Повторне відстеження передбачається не пізніше 2 років з дня набрання чинності цим регуляторним актом.
Періодичне відстеження дії регуляторного акту передбачається здійснювати раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.
Аналіз регуляторного впливу підготовлено Державною службою фінансового моніторингу України (04655, м. Київ, вул. Білоруська, 24., телефон: 594-16-32).
Голова Державної служби
фінансового моніторингу України І.Б. Черкаський