Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу України» від 2015-01-31

Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови

Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу України»

1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 12 та статті 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» суб’єкти господарювання, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі – суб’єкти), зобов’язані надавати на запит Державної служби фінансового моніторингу України (далі – Держфінмоніторинг) інформацію, пов’язану з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, довідки та копії документів (у тому числі тих, що становлять банківську або комерційну таємницю) необхідні для виконання цим органом покладених на нього завдань у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму.

На сьогодні процедура отримання Держфінмоніторингом від суб’єктів зазначеної інформації визначена постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2010 № 775.

Водночас 14 жовтня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який набирає чинності 6 лютого 2015 року.

Відповідно до пункту 2 розділу X Закону визнається таким, що втратив чинність Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Частиною восьмою статті 12 Закону розширено обсяги інформації, яку суб’єкти зобов’язані надавати на запит Держфінмоніторингу.

Крім того, зазначеною нормою Закону передбачено обов’язок суб’єктів надавати Держфінмоніторингу доступ до своїх інформаційних ресурсів (баз персональних даних) для забезпечення функціонування єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Визначення обсягу та порядку подання суб’єктами такої інформації Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

У зв’язку з цим Держфінмоніторингом розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу» (далі – проект Постанови).

2. Визначення цілей державного регулювання

Регуляторний акт спрямований на упорядкування процедури отримання Держфінмоніторингом від суб’єктів інформації, необхідної для виконання покладених на нього завдань у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей

Обраний спосіб: затвердити запропонований проектом Постанови Порядок подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу.

Обраний спосіб є прийнятним і єдиним для вирішення проблемного питання.

4. Механізм і заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акту

Проектом Постанови пропонується затвердити Порядок подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу (далі – Порядок).

У разі прийняття проекту Постанови, відповідно до Порядку, Держфінмоніторинг запитуватиме у суб’єктів інформацію, яка пов’язана з проведення аналізу фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідки та копії документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом). Запити будуть направлятися у письмовій формі. При цьому, передбачається, що перелік необхідної інформації, довідок та копій документів, який зазначається у запиті Держфінмоніторингу, формується в залежності від суті фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу у Держфінмоніторингу.

Суб’єкти зобов’язані надавати письмово запитувану інформацію додаючи засвідчені печаткою суб’єкта (за наявності) копії документів, що її підтверджують та необхідні довідки.

Порядком також встановлюються вимоги до листа-відповіді суб’єкта.

Суб’єкти, які отримали запит Держфінмоніторингу, повинні задовольнити його протягом п’яти робочих днів з дати його отримання.

Враховуючи вищевикладене, ступінь ефективності основних принципів і способів досягнення цілей оцінюється як високий.

5. Обґрунтування можливості досягнення результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Впровадження регуляторного акта дозволить Держфінмоніторингу отримувати достатній обсяг інформації, що надасть можливість в повному обсязі здійснювати аналіз фінансових операцій, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Негативний вплив зовнішніх факторів на дію цього регуляторного акта відсутній.

Реалізація положень регуляторного акта не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат із державного бюджету.

Таким чином, у сфері суспільних відносин щодо здійснення Держфінмоніторингом запитів та задоволення їх суб’єктами шляхом надання запитуваної інформації, діятиме проект Постанови, замість діючого на сьогоднішній день Порядку подання суб’єктами господарювання, підприємствами, установами, організаціями, що не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, інформації на запит Державної служби фінансового моніторингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2010 № 775, що відповідатиме вимогам Закону.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Очікувані результати від прийняття запропонованого акта:

Об’єкт впливу

Витрати

Вигоди

Держава

Додаткових витрат не потребує

Надання суб’єктами Держфінмоніторингу передбаченого проектом Постанови обсягу інформації надасть можливість в повному обсязі здійснювати аналіз фінансових операцій, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом

Громадяни

Дія акта не поширюється

Суб’єкти господарювання,

підприємства, установи, організації

Додаткових витрат не потребує

Чітке встановлення процедури задоволення запитів

7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта

Питання протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в Україні регулюються Законом. Оскільки регуляторний акт розроблено на виконання вимог Закону, його дія поширюється на необмежений термін і обмежується дією Закону.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов’язаних з дією акта – надходження не передбачаються.

Кількість суб’єктів господарювання, підприємств, установ, організацій, на яких поширюватиметься дія акта – всі суб’єкти господарювання, підприємства, установи, організації, які не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, до яких Держфінмоніторинг направив письмовий запит про надання інформації.

Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб’єктами для виконання вимог регуляторного акту – не потребує додаткових матеріальних, фінансових та часових витрат.

Рівень поінформованості суб’єктів з основних положень акта – високий, оскільки проект Постанови розміщено на офіційних веб-сайтах Міністерства фінансів України та Державної служби фінансового моніторингу України.

9. Визначення заходів за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття

Базове відстеження буде проводитись через 9 місяців після набрання чинності проектом Постанови, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження.

Повторне відстеження – через 1,5 року після набрання чинності проектом Постанови.

Відстеження результативності буде здійснюватися шляхом аналізу статистичних даних на основі обліку запитів, направлених Держфінмоніторингом до суб’єктів та отриманих відповідей.

В. о. Міністра фінансів України І. УМАНСЬКИЙ