Документи Базельського комітету

Декларація про запобігання злочинного використання банківської системи з метою відмивання грошових коштів

Декларація про запобігання злочинного використання банківської системи з метою відмивання коштів, прийнята Базельським комітетом у грудні 1988 р., вперше встановила міжнародні стандарти протидії відмиванню коштів для фінансової системи.

Даний документ складається із двох частин: досить великої преамбули, яка розкриває причини та мету його прийняття, та відносно короткої Заяви про принципи.

У преамбулі Декларації відмічається, що банки та інші фінансові установи можуть мимоволі бути використані як посередники для переказу або вкладу коштів, отриманих в результаті злочинної діяльності. Довіра суспільства до банків та відповідно їх стабільність можуть бути підірвані, якщо у суспільній думці банки будуть асоціюватись із злочинцями. Крім того, банки самі можуть зазнати прямих збитків від шахрайства або через необережність у виявленні небажаних клієнтів, або через падіння добропорядності своїх співробітників, пов’язаних із злочинцями.

З цих причин Базельський комітет вважає, що органи банківського нагляду повинні сприяти встановленню відповідних етичних стандартів професійної поведінки для банків та інших фінансових установ.

На думку Базельського комітету, прийнятий документ є загальною заявою про етичні принципи, які спонукають керівництво банків ввести ефективні процедури з наступними цілями:

- належна ідентифікація усіх осіб, які ведуть справи з їх установами;

- відмова від здійснення операцій, які не здаються законними;

- досягнення співробітництва з правоохоронними відомствами.

Комітет відмічає, що Декларація не є правовим документом і її виконання буде залежати від національної практики та законодавства. В окремих країнах банки можуть підпадати під більш жорстке правове регулювання у даній сфері, і Декларація не покликана замінити або знизити рівень цих вимог. Метою Декларації є посилення загальних стандартів, спрямованих на запобігання відмиванню коштів.

Згідно преамбули, наглядові органи, представлені у Комітеті, зобов’язуються у рамках своєї компетенції сприяти вжиттю усіма банками у країнах-членах заходів, відповідних даній Заяві. Для забезпечення всесвітнього розповсюдження Комітет також рекомендує застосовувати положення Декларації наглядовим органам інших країн.

Заява про принципи складається з п’яти коротких частин, перша із яких присвячена викладенню мети Заяви, а у останній даються рекомендації з виконання передбачених нею принципів.

Що стосується власне принципів, то в Заяві розкривається зміст наступних трьох базових положень, із яких слід виходити банкам з метою протидії відмиванню коштів:

- ідентифікація клієнтів;

- відповідність законодавству;

- співробітництво з правоохоронними органами.

Основні принципи ефективного банківського нагляду та Методологія їх оцінки

Основні принципи ефективного банківського нагляду, опубліковані Комітетом у вересні 1997 р., представляють собою комплексний план організації банківського нагляду та охоплюють широке коло питань, включаючи протидію відмиванню коштів.

Вказані Принципи схвалені міжнародним фінансовим співтовариством, у тому числі на щорічному засіданні МВФ та Всесвітнього банку у Гонконгу в жовтні 1997 р., та отримали широке визнання та розповсюдження.

Із 25 основних принципів принцип №15 відноситься до протидії відмиванню коштів та передбачає обов’язок органів банківського нагляду встановлювати, чи має банк адекватні регламенти, положення та інструкції (включаючи суворі правила «Знай свого клієнта»), які сприяють дотриманню високих етичних та професійних норм у фінансовому секторі та запобіганню навмисного або ненавмисного використання банку кримінальними елементами.

У доповнення до «Основних принципів» Базельський комітет у 1999 р. видав Методологію основних принципів, яка може використовуватись як для проведення самооцінок наглядовим органом кожної країни, так і для зовнішніх оцінок національної банківської системи, що проводяться, наприклад, по лінії МВФ та СБ.

Щодо принципу 15 Методологія містить 11 спеціальних та 5 додаткових критеріїв оцінки адекватності положень та процедур ЗСК.

Зокрема, передбачається обов’язок органу банківського нагляду періодично перевіряти відповідність встановленим вимогам систем внутрішнього контролю з метою протидії відмиванню коштів, а також систем із запобігання, виявлення шахрайства та інформування про такі випадки. При цьому наглядовий орган повинен мати достатні повноваження для забезпечення виконання встановлених вимог у сфері протидії відмиванню коштів, включаючи право на вжиття заходів адміністративної або іншої відповідальності щодо банків, які не виконують такі вимоги (обов’язковий критерій 9).

Закони та підзаконні акти, що встановлюють відповідні вимоги у сфері ПВД, повинні бути розроблені з урахуванням визнаних міжнародних стандартів, включаючи Сорок рекомендацій FATF у редакції 1996 р. (додатковий критерій 1).

У квітні 2006 р. Базельський комітет опублікував проекти нових редакцій Основних принципів та Методології, які були схвалені Міжнародною конференцією органів банківського нагляду у 2006 р. Оновлені редакції цих документів підготовлені з урахуванням досвіду їх практичного застосування та виявлення недоліків.

У процесі розробки проектів Комітет тісно взаємодіяв з іншими міжнародними органами, що розробляли відповідні стандарти та контролювали їх виконання, включаючи МВФ, СБ, ІОСКО, ІАІС та FATF.

У першому із вказаних проектів питанням запобігання використанню банківської системи у злочинних цілях присвячений принцип 18, який в основному співпадає з принципом 15 у попередній редакції.

У проекті Методології відносно принципу 18 передбачаються 12 основних та 1 додатковий критерій, які у значній мірі співпадають з відповідними положеннями Сорока рекомендацій FATF у редакції 2003 р. При цьому, зокрема, вказується, що під «наглядовим органом» у частині перевірки дотримання банками законодавства про запобігання злочинної діяльності можуть розумітися не тільки звичайні органи банківського нагляду, але й підрозділи фінансової розвідки, якщо останні наділені відповідними повноваженнями.

Належна перевірка клієнтів банками

У жовтні 2001 р. Базельський комітет опублікував докладний документ по принципам «НПК», озаглавлений «Належна перевірка клієнтів банками». Ці принципи основані на Заяві про запобігання та основному принципі №15, але містять більш конкретні вказівки з основних елементів норм «НПК».

Названий документ складається із наступних 5 розділів:

І. Вступ (пункти 1-7), у якому викладені загальні підходи Комітету до даної проблеми.

ІІ. Значення вимог програми «ЗСК» для органів банківського контролю та банків (пункти 8-17), що описують ризики, яким піддаються банки, в яких відсутні адекватні правила з організації програми «ЗСК».

ІІІ. Основні елементи вимог програми «ЗСК» (пункти 18-59), включаючи правила та процедури:

1. Прийняття рішень про доцільність роботи з клієнтом.

2. Ідентифікації клієнтів, у тому числі:

- загальні вимоги до ідентифікації;

- специфічні питання ідентифікації;

- трастові, фідуціарні рахунки та рахунки на пред’явника;

- рахунки корпорацій;

- рекомендації;

- рахунки клієнтів, що відкриваються через професійних посередників;

- відомі діячі;

- заочні клієнти;

- кореспондентські відношення банків.

3. Постійний моніторинг рахунків та операцій.

4. Управління ризиками.

ІV. Роль органів банківського нагляду.

V. Впровадження принципів «ЗСК» у міжнародному контексті.

У пункті 3 даного документу підкреслюється тісний зв’язок програми «ЗСК» з боротьбою проти відмивання коштів, яка входить до сфери компетенції FATF. Комітет не прагне до дублювання діяльності FATF, керуючись у цьому питанні більш широкими принципами відповідального підходу. На думку Комітету, грамотно розроблена програма «ЗСК» відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та надійності банків, а також цілісності усієї системи фінансово-кредитних установ.

Виражаючи повну підтримку заходам, направленим на прийняття та реалізацію Рекомендацій FATF, Базельський комітет та Офшорна група банківських інспекторів (ОГБІ) підтверджують відповідність викладених у даному документі вимог цим Рекомендаціям, а також свою готовність розглянути питання про прийняття більш жорстких вимог, які можуть бути запропоновані FATF у процесі перегляду її Рекомендацій.