Відповідно до статті 16 Закону фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на:

критеріях ризиків, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта;

типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом.

Таким чином, ключовим моментом у аналізі фінансових операцій на можливість віднесення їх до таких, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу є підозра, що такі операції пов’язані із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Враховуючи викладене, підозра, що фінансова операція пов’язана із легалізацією (відмиванням) доходів, може виникнути у суб’єкта первинного фінансового моніторингу в тому числі за наявності лише одного критерію ризикової операції.