2016-10-31 10:24:00
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон), фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 150000 гривень (для суб’єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять та надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-яких інших азартних ігор, у тому числі електронне (віртуальне) казино, - 30000 гривень), та має одну або більше ознак, зокрема:
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
- здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі;
- надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день два рази і більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначену частиною першою цієї статті.
Слід зауважити, якщо фінансова операція проводиться на суму менше ніж 150000 (еквівалент в іноземній валюті), то така фінансова операція не підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, оскільки відсутня умова, передбачена статтею 15 Закону.
Крім того, зазначені у листі фінансові операції, стосуються здійснених в один і той самий день тією самою особою операцій з повернення кредитною спілкою депозитного внеску в сумі 110000 грн., та внесення кредитній спілці внеску в сумі 120000 грн., тому не підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу за ознакою надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день два рази і більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму, визначеною частиною першою цієї статті, так як фінансові операції не пов’язані з наданням кредитних коштів.
Разом з тим, такі фінансові операції, відповідно до статті 16 Закону можуть підлягати внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, що ґрунтуються на критеріях ризиків, встановленні за результатами проведеного аналізу фактів невідповідності фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта, а також типологічних дослідженнях у сфері фінансового моніторингу, підготовлених Держфінмоніторингом.