Що таке відмивання грошей?
Метою значної кількості злочинних дій є отримання прибутку окремою особою або групою людей, які здійснюють цей злочинний акт. Відмивання грошей - це процес, який дозволяє приховати незаконне походження таких грошей. Цей процес має небезпечний характер, оскільки він дозволяє злочинцям користуватися своїм прибутком без створення загрози для джерела таких прибутків.
Незаконна торгівля зброєю, а також діяльність організованої злочинності, в тому числі, наприклад, торгівля наркотиками та проституція, можуть породжувати велетенські суми. Схеми розтрат, інсайдерської торгівлі, хабарництва та комп'ютерного шахрайства також можуть дати значний прибуток і породити стимули до "легалізації" отриманих нечесним способом грошей шляхом їх відмивання.
Коли кримінальна діяльність породжує значні прибутки, окрема особа або група осіб, задіяних у ній, повинні знайти спосіб здійснення контролю коштів так, щоб не привертати увагу до діяльності,що є їх джерелом, або до осіб, які беруть участь у такій діяльності. Злочинці досягають цього шляхом приховування джерел, зміни форми або переміщення коштів туди, де менша ймовірність привернути до них увагу.
FATF: історія та основне завдання
У відповідь на зростання проблеми відмивання грошей, в 1989 р. на зустрічі керівників країн Великої Сімки в Парижі було створено Групу з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). Визнаючи загрозу для банківської системи і фінансових установ, глави держав або урядів країн Великої Сімки та президент Європейської Комісії скликали Групу з розробки фінансових заходів, до складу якої увійшли країни - члени Великої Сімки, Європейська Комісія та вісім інших країн.
Групі з розробки фінансових заходів були надані повноваження щодо дослідження методів та тенденцій відмивання грошей, розгляду уже вжитих заходів на національному або міжнародному рівні та визначення заходів, які ще треба здійснювати з метою боротьби проти відмивання грошей. В квітні 1990 р., менше ніж через один рік після свого створення, FATF склала звіт, у якому було вміщено сорок рекомендацій, що забезпечують широкі засади для заходів, необхідних у боротьбі проти відмивання грошей.
Протягом 1991 та 1992 рр. кількість учасників FATF було розширено: з 16 на час створення до 28. З того часу FATF продовжує вивчати методи, що використовуються для відмивання кримінальних грошей, і провела два раунди взаємних оцінок країн - членів FATF та їх юрисдикцій. FATF здійснила поновлення Сорока рекомендацій з тим, щоби вони відображали зміни, що сталися у сфері відмивання грошей, і всіляко спонукає інші країни у всьому світі вжити захоів боротьби з відмиванням грошей.
Що таке FATF?
Група з розробки фінансових заходів з відмивання грошей (FATF) - це міжурядовий орган, завданням якого є розробка і сприяння стратегії боротьби з відмиванням грошей як на національному, так і на міжнародному рівні. Таким чином, Група з розробки фінансових заходів є "органом формування стратегії", діяльність якого спрямована на формування необхідної політичної волі для здійснення реформування національного законодавства та регуляторної системи з метою боротьби з відмиванням грошей.
FATF стежить за успіхами країн - членів у реалізації заходів боротьби з відмиванням грошей, розглядає методи відмивання грошей та контрзаходи, а також сприяє прийняттю та реалізації заходів боротьби з відмиванням грошей у всесвітньому масштабі. У здійсненні своєї діяльності FATF співпрацює з іншими міжнародними органами, що протидіють відмиванню грошей.
FATF не має ані чітко визначеної конституції, ані необмеженого терміну існування. Кожні п'ять років Група з розробки фінансових заходів проводить регулярні огляди своїх завдань. FATF існує з 1989 р. і було погоджено, що вона має продовжувати свою роботу необхідністю.
Сорок рекомендацій FATF: загальні засади боротьби з відмиванням грошей у світовому масштабі
Сорок рекомендацій визначають загальні засади заходів боротьби з відмиванням грошей і призначені для універсального застосування. Вони дають повний набір контрзаходів щодо відмивання грошей і охоплюють систему кримінального законодавства та систему примусового виконання законодавства, фінансову систему та її нормативно - правову базу, а також міжнародне співробітництво.
Сорок рекомендацій визнані, прийняті і ухвалені багатьма міжнародними органами. Рекомендації не є складними і не викликають труднощів, вони не обмежують свободу здійснення законних операцій і не загрожують економічному розвитку. Згадані рекомендації визначають принципи дій і надають країнам певну гнучкість у реалізації цих принципів згідно з їх специфічними умовами та конституційною базою. Хоча рекомендації не є міжнародною конвенцією, обов'язковою для виконання, багато країн світу взяли на себе зобов'язання боротися з відмиванням грошей шляхом реалізації Сорока рекомендацій.
Розроблені в 1990 р. Рекомендації були переглянуті в 1996 р. з тим, щоби вони враховували зміни тенденцій відмивання грошей і передбачали потенційні майбутні загрози. FATF також розробила численні Зауваження щодо тлумачення рекомендацій, аби роз'яснити застосування конкретних рекомендацій і дати додаткові керівні положення.
Серед основних зобов'язань, уміщених в Рекомендаціях, які необхідно ефективно реалізувати, такі:
- Криміналізація відмивання грошей, отриманих в результаті тяжких злочинів (рекомендація 4) та прийняття законів про арешт та конфіскацію коштів, отриманих злочинним шляхом (рекомендація 7).
- Зобов'язання для фінансових установ здійснювати ідентифікацію всіх своїх клієнтів, у тому числі будь-яких осіб, до яких перейшла певна власність, та належне ведення обліку (рекомендації 10 та 12).
- Вимога до фінансових установ повідомляти компетентним національним органам про підозрілі операції (рекомендація 15) та запроваджувати широке коло заходів внутрішнього контролю (рекомендація 19).
- Адекватні системи контролю та нагляду за діяльністю фінансових установ (рекомендації 26-29).
- Необхідність підписання міжнародних угод та прийняття національного законодавства, яке би дало змогу країнам здійснювати оперативну і ефективну співпрацю на всіх рівнях (рекомендації 32-40)
FATF стежить за реалізацією сорока рекомендацій
Країни* - члени FATF зобов'язалися дотримуватися дисципліни багатостороннього моніторингу і взаємного контролю. Проведення самооцінки та виконання процедур взаємного оцінки є основними інструментами, завдяки яким FATF стежить за ходом реалізації Сорока рекомендацій урядами країн-членів.
При здійсненні самооцінки кожна країна - член FATF надає інформацію про стан реалізації Сорока рекомендацій, відповідаючи щороку на стандартний заздалегідь визначений перелік запитань. Потім ця інформація зводиться і аналізується; вона є основою для оцінки ступеня реалізації Сорока рекомендацій як в окремих країнах, так і в групі в цілому.
Другий елемент моніторингу за ходом реалізації Сорока рекомендацій є процес взаємної оцінки. FATF по черзі перевіряє кожну країну - члена FATF на основі інформації, отриманої безпосередньо в цій країні упродовж перебування там групи з трьох-чотирьох експертів у юридичній, фінансовій сфері, а також у сфері примусового виконання законодавства з урядів інших країн-членів. Завданням такого візиту є складання звіту з оцінки поступу країни, що оцінюється, на шляху запровадження ефективної системи боротьби з відмиванням грошей, а також визначення основних напрямків подальшої діяльності.
______________________________________
У цьому документі "країна" рівною мірою стосується також і "територій" та "юрисдикцій".
Процес взаємної оцінки супроводжується стратегією FATF щодо тих її членів, які не виконують положення Сорока рекомендацій. Заходи, які передбачає ця стратегія, відображають поступовий підхід, спрямований на посилення рівного тиску на уряди країн-членів з метою вжиття заходів щодо зміцнення систем боротьби з відмиванням грошей у своїх країнах. Стратегія, насамперед, передбачає і вимагає від країни подання на пленарні засідання FATF звіту про досягнуті результати. Наступні кроки включають направлення листа Президента FATF або місії високого рівня до країни-члена, яка не виконує положення зазначених рекомендацій. FATF може застосовувати рекомендацію 21 і прийняти постанову, яка вимагатиме від фінансових установ приділяти особливу увагу діловим стосункам та операціям з фізичними та юридичними особами, а також фінансовими установами, які є резидентами країни, що не виконує положення Сорока рекомендацій. І, насамкінець, може порушуватися питання про членство країни, про яку йдеться, в FATF.
Завдання та цілі
Діяльність FATF спрямована на виконання таких основних завдань:
(а) поширення інформації про заходи у сфері боротьби з відмиванням грошей на всіх континентах і в усіх регіонах світу;
FATF сприяє створенню всесвітньої мережі боротьби з відмиванням грошей шляхом розширення кількості країн-членів, створення регіональних органів боротьби з відмиванням грошей у різних частинах світу та тісної співпраці з відповідними міжнародними організаціями.
(б) здійснення моніторингу за реалізацією Сорока рекомендацій в країнах - членах FATF
Хід реалізації Сорока рекомендацій в усіх країнах - членах здійснюється завдяки підходу, який включає дві складові: щорічне проведення самооцінки та більш детальна процедура взаємної оцінки;
(в) здійснення огляду тенденцій у сфері відмивання грошей та відповідних контрзаходів (проведення "типологічних досліджень")
Відмивання грошей - це діяльність, що постійно змінюється, і визначення тенденцій таких змін здійснюватиметься і надалі. Країни - члени FATF збирають інформацію і відомості про основні тенденції у сфері відмивання грошей (наприклад, використання злочинцями складних і заплутаних способів узаконення незаконно отриманих грошей, професіоналізація процесу, використання різних секторів фінансової системи та економіки, а також знаходження нових географічних шляхів), аби забезпечити відповідність Сорока рекомендацій вимогам і реаліям часу.
Інші регіональні та міжнародні ініціативи у сфері боротьби з відмиванням грошей
Діяльність деяких регіональних та міжнародних органів, таких як Група країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону з відмивання грошей (APG), Група країн Карибського басейну з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (CFATF), Комітет експертів з оцінки заходів з відмивання грошей Ради Європи та Група представників офшорних країн у сфері банківського нагляду (OGBS) у повному обсязі або частково присвячена здійсненню аналогічних завдань щодо своїх країн-членів, які ставить FATF по відношенню до країн, які до неї входять.
Тому співпраця з такими організаціями, спрямована на забезпечення впровадження усіма країнами світу ефективних контрзаходів проти відмивання грошей, є надзвичайно важливою частиною стратегії FATF. Група країн Карибського басейну з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (CFATF), Комітет експертів з оцінки заходів з відмивання грошей Ради Європи та Група представників офшорних країн у сфері банківського нагляду (OGBS) проводять взаємну оцінку діяльності країн-членів відповідних організацій, у ході яких оцінюється поступ на шляху впровадження необхідних заходів боротьби у сфері відмивання грошей. Так само, Група країн Азіатсько - Тихоокеанського регіону з відмивання грошей (APG), Група країн Карибського басейну з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (CFATF), Комітет експертів з оцінки заходів з відмивання грошей Ради Європи також здійснюють виявлення нових тенденцій у сфері відмивання грошей у відповідних регіонах.
Ведеться робота по створенню регіональних груп та започаткуванню ініціатив боротьби з відмиванням грошей в Африці та Південній Америці. І, нарешті, FATF тісно співпрацює з міжнародними організаціями, які виступають з ініціативами протидії відмивання грошей.
Процес прийняття рішень та засідання Групи
FATF - це багатогалузевий орган, засідання якого відбуваються регулярно декілька разів на рік і який поєднує стратегічну потужність фахівців у сфері права, економіки та в системі примусового виконання законодавства.
- Напрямки стратегії та ініціативи FATF обговорюються на пленарних засіданнях Групи. Обговорення торкаються таких питань як аналіз тенденцій у сфері відмивання грошей та відповідні контрзаходи, моніторинг реалізації заходів боротьби з відмиванням грошей в країнах-членах FATF та діяльність, спрямована на створення всесвітньої мережі боротьби з відмиванням грошей. Щороку проводиться три пленарних засідання (для FATF рік починається в липні, а засідання, як правило, відбуваються у вересні/жовтні, лютому та червні).
- Методи відмивання грошей щороку розглядаються на так званих "типологічних" засіданнях. Для участі в них збираються експерти з країн-членів FATF, а також деяких міжнародних організацій та органів у сфері примусового виконання законодавства та регуляторної системи, щоб обговорити найбільш поширені методи відмивання грошей, нові тенденції, та ефективні контрзаходи, розроблені останнім часом.
- Питання, що торкаються окремих регіонів світу, обговорюються на засіданнях різних регіональних груп, які створюються при потребі. В рамках пленарних засідань FATF також формуються й інші тимчасові групи, які займаються спеціальними питаннями, що потребують проведення більш детального аналізу. Такі групи мають особливі повноваження і на кожному пленарному засіданні звітують про свою роботу.
- Кожні два роки FATF також проводить Форум фахівців у сфері фінансових послуг, в якому беруть участь представники регіональних та міжнародних установ та організацій у сфері фінансових послуг, а також представники інших професій та бізнесу, де обговорюються проблеми, що представляють спільний інтерес.
Обговорення проводяться на основі підготовлених Секретаріатом документів, або на основі письмових чи усних доповідей делегацій. Процес прийняття рішень в FATF базується на принципі досягнення консенсусу, і тому всі члени активно працюють для досягнення згоди з багатьох питань, які вони мають вирішити. Офіційні мови FATF - англійська і французька.
Країни-члени FATF та оглядачі
Наразі до FATF входить тридцять одна країна, а також дві регіональні організації. Станом на грудень 2003 р. членами FATF були:
|
Австралія Австрія Аргентина Бельгія Бразилія Велика Британія Греція Гонконг Китай Данія Ірландія Ісландія Іспанія Італія Канада Люксембург |
Мексика Нідерланди Німеччина Нова Зеландія Норвегія Південно-Африканська Республіка Португалія Росія Сінгапур США Туреччина Фінляндія Франція Швейцарія Швеція Японія |
ДВІ РЕГІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЧЛЕНИ FATF
Європейська Комісія
Рада по співробітництву країн Перської затоки
FATF також тісно співпрацює з низкою міжнародних та регіональних організацій, причетних до боротьби з відмиванням грошей. У якості оглядачів у роботі FATF беруть участь такі організації та органи:
Група країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону з відмивання грошей (APG), Азіатський банк розвитку, Група країн Карибського басейну з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (CFATF), Секретаріат Співдружності, Рада Європи, Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), Міжнародний валютний фонд (IMF), Банк розвитку країн Південної та Північної Америки (IDB), Комісія контролю за обігом наркотиків Організації країн Північної та Південної Америки (OAS/CICAD), Інтерпол, Міжнародна організація комісії з цінних паперів (IOSCO), Група представників офшорних країн у сфері банківського нагляду (OGBS), Комітет ООН з контролю за обігом наркотичних речовин та запобігання злочинності (UNODCCP), Світовий банк та Всесвітня митна організація (WCO).
Президент та Секретаріат Групи
На посаду Президента FATF призначається урядова офіційна особа високого рівня - представник країн - членів FATF терміном на один рік. З червня 2003 року Президентом FATF є Клаес Норгрен (Швеція). Невеликий за чисельністю Секретаріат обслуговує Групу і допомагає Президенту FATF у його діяльності. Секретаріат знаходиться у штаб-квартирі Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в Парижі, Франція. Хоча Секретаріат FATF і знаходиться в ОЕСР, проте сама FATF, будучи незалежним міжнародним органом, не є частиною ОЕСР.
Наші друковані видання
Щороку в лютому FATF видає друком свій звіт про зміни тенденцій у світі у сфері відмивання грошей, методи та контрзаходи (так званий "типологічний" звіт). Наприкінці червня публікується щорічний звіт FATF, в якому міститься огляд напрямків діяльності Групи протягом року.
FATF також має свою сторінку в Інтернеті, де можна знайти електронні копії Сорока рекомендацій (англійською, французькою та кількома іншими мовами), звіти FATF, перелік членів та оглядачів FATF, копії інших міжнародних документів та інші матеріали. Адреса сторінки: www.oecd.org/fatf/
Адреса секретаріату:
FATF Secretariat
c/o OECD
2, rue Andre-Pascal
75775 Paris Cedex 16, FRANCE
Телефон: 33 (0) 1 45 24 79 45
Факс: + 33 (0) 1 45 24 17 60
E-mail: HYPERLINK mailto: fatf. contact@oecd.org